четверг, 19 января 2017 г.

Инструкция для жертв "активистов", требующих в магазинах перехода на "государственный язык"



Итак, Юлия Малькина дает вам короткую инструкцию по поводу того, что делать, если какое-то быдло в магазине, ресторане или на улице подходит и начинает качать права, требуя, чтобы вы перейли на государственный или любой другой язык, или, скажем, потенциальный шеф отказывает вам в работе потому, что вы говорите "не на том языке".



Подаю на языке оригинала - украинском, у меня нет возможности сидеть и редактировать машинный перевод юридических терминов. Украинские граждане - потенциальные жертвы, меня все поймут и скажут "спасибо" за юридический ликбез, остальные интересующиеся могут воспользоваться языковой панелью гугла.

"1. Посилайтеся на статті 10, 11, 12 та 24 Конституції України, а також на статтю 18 Закону "Про засади державної мовної політики"
(Мова економічної і соціальної діяльності :
1. В економічній і соціальній діяльності державних підприємств, установ та організацій основною мовою є державна мова, а також вільно використовуються російська та інші регіональні мови або мови меншин.
2. В економічній і соціальній діяльності об'єднань громадян, приватних підприємств, установ та організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб вільно використовуються державна мова, регіональні мови або мови меншин, інші мови.
3. У внутрішніх правилах підприємств, установ та організацій будь-якої форми власності забороняється прийняття будь-яких положень, що виключають або обмежують у спілкуванні співробітників використання державної мови, російської, інших регіональних мов або мови меншин. В роботі підприємств можуть використовуватися й інші мови.)
Якщо не подіяло - тицяйте в обличчя статтею 161 Кримінального кодексу України:
(1. Умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності або образа почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
2. Ті самі дії, поєднані з насильством, обманом чи погрозами, а також вчинені службовою особою, караються виправними роботами на строк до двох років або позбавленням волі на строк до п'яти років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, які були вчинені організованою групою осіб або спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, -караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років).
І нарешті, спокійно можете плюнути мудаку в обличчя. У кримінальному та адміністративному кодексі про плювання не кажеться нічого. А як ви знаєте, нам простим громадянам, дозволено усе, що не заборонено".

via

Комментариев нет:

Отправить комментарий